ВАТ “ЗАХІДЕНЕРГОАВТОМАТИКА”
начальник
Довгаль Юрій Іванович
79034, м. Львів, вул. проф. Буйка, 2
тел./факс (032) 270-36-63
E-mail: zea_chem@ukr.net
|
|
Засоби ведення ВХР котлів та енергоблоків
Існуючий стан
Збільшити
|
Стандартний (!!!) вигляд вузла дозування реагентів.
В даному випадку гідразину.
Гідразин, речовина 1-го класу небезпеки витікає з
організованоми протічками із плунжерних насосів-дозатоів.
Ні баки зберігання, ні баки-мірники, ні приміщення ГАУ
(гідразинно-аміачних установок) не є навіть мінімально
убезпечені від потрапляння гідразину у повітря - звідки
він може розповсюджуватися на значні простори - до 1-2 км,
викликаючи легеневі хвороби, алергії та др.
Переконати фахівців ТЕС та ТЕЦ замінити плунжерні насоси-дозатори:
масою від 20 кг,
з електричними моторами потужністю від 1 кВТ,
з проткаючими плунжерами (оскільки вони охолоджуються дозованою
рідиною), постійно потребуючим обслуговування та ремонту
(перенабивка сальників, заміни клапанів і т.д) -
на
сучасні мембранні насоси-дозатори електричною
потужністю 0,06 кВт, з середнім часом постійного безремонтного
періоду в кілька років - НЕМОЖЛИВО.
|
 Збільшити
|
 Збільшити
|
Стандартні пробовідбори, зпроектовані на природнє охолодження
протічною водою - від сільської котельні до атомної станції.
Почитайте РД 24.031.121-91 (Методические указания оснащение паровых
стационарных котлов устройствами для отбора проб пара и воды) - коментарі зайві,
це технологія 30-40-х років минулого тисячоліття.
|
Збільшити
|
Збільшити
|
Всі технологічні рішення на наших енергоб'єктах
логічно трансформуються за тим же РД 24.031.121-91
у ідеальну декорацію для фільму-жахів, але абсолютно
непридатні рішення для сучасної експлуатації.
|
|
